Вітаємо в комп'ютерному словнику компанії Feel 3 Computers. Тут ми подаємо визначення найважливіших понять у комп'ютерній сфері.
Якщо б Ви не найшли поняття яке Ви шукаєте, або знайшли помилку, прошу напешіть нам коротко на sales@feel3.lviv.ua або ICQ: 464-202-533. Обов'язково додайте ціле речення у якому Ви найшли помилку.
PCI (англ. Peripheral component interconnect, дослівно: взаємозв'язок периферійних компонентів) — шина вводу/виводу для підключення периферійних пристроїв до материнської плати комп'ютера.
Стандарт на шину PCI визначає:
фізичні параметри (наприклад, роз'єми і розведення сигнальних ліній);
електричні параметри (наприклад, напруги);
логічну модель (наприклад, типи циклів шини, адресацію на шині);
Розвитком стандарту PCI займається організація PCI Special Interest Group.Зміст [сховати]
1 Історія створення
2 Конфігурування
3 Специфікація шини PCI
4 Стандартні модификації PCI
5 Інші варіанти PCI
6 Див. також
7 Посилання
[ред.]
Історія створення
Весною 1991 г. компанія Intel завершує розробку першої макетної версії шини PCI. Перед інженерами було поставлене завдання розробити недороге й продуктивне рішення, що дозволило б реалізувати можливості процесорів 486, Pentium і Pentium Pro. Кромі того, було необхідно врахувати помилки допущені VESA при проектуванні шини VLB (електричне навантаження не дозволяло підключати більше 3 плат розширення), а також реалізувати автоконфігурування пристроїв за прикладом протоколу Autoconfig для комп'ютерів Amiga.
1992 року з'являється перша версія шини PCI, Intel повідомляє, що стандарт шини буде відкритим і створює PCI Special Interest Group. Завдяки цьому, будь-який зацікавлений розробник отримує можливість створювати пристрою для шини PCІ без необхідності придбання ліцензії. Перша версія шини мала тактову частоту 33 МГЦ, могла бути 32 або 64 бітної, а пристрою могли працювати із сигналами в 5 У або 3,3 У. Теоретично, пропускна здатність шини 133 Мбайт/сек, однак у реальності пропускна здатність становила біля 80 Мбайт/сек.
В середині 1993 року, компанія Intel виходить із асоціації VESA і починає уживати активних заходів по просуванню шини PCІ на ринку. Відповіддю на критику з боку фахівців з конференцій Usenet і конкуруючих компаній стала PCI 2.0.
В 1995 г., з'являється версія PCI 2.1 («паралельна шина PCI»), яка забезпечила передачу даних по шині із частотою 66 МГЦ і максимальну швидкість передачі в 533 МБ/сек (для 64 бітного варіанта з частотою 66 МГц). Крім того, ця шина вже була підтримана на рівні ОС Windows 95 (технологія Plug and Play). Згодом завдяки популярності, версія шини PCI 2.1 була перенесена на платформи з процесорами Alpha, MIPS, PowerPC, SPARC та ін.
В 1997 г., у зв'язку з розвитком комп'ютерної графіки й розробкою шини AGP, шина PCI перестала задовольняти підвищені вимоги до відеокарт і стала витіснятися більш продуктивною AGP.
[ред.]
Конфігурування
PCI-пристрої з погляду користувача самонастраиваемы (plug and play). Після старту комп'ютера, системне програмне забезпечення обстежує конфігураційний простір PCI кожного пристрою, підключеного до шини й розподіляє ресурси. Кожен пристрій може зажадати до семи діапазонів в адресному просторі пам'яті PCІ або в адресному просторі вводу-виводу PCI. Крім того, пристрою можуть мати ПЗП, що містить код для процесорів x86 або PA-RISC, Open Firmware (системне ПО комп'ютерів на базі SPARC) або драйвер EFI.
Налаштування переривань здійснюється також системним програмним забезпеченням (на відміну від шини ІSA, де настроювання переривань здійснювалося перемикачами на карті). Запит на переривання на шині PCІ передається за допомогою зміни рівня сигналу на одній з ліній ІRQ, тому є можливість роботи декількох пристроїв з однією лінією запиту переривання; звичайно системне ПО намагається виділити кожному пристрою окреме переривання для збільшення продуктивності.
[ред.]
Специфікація шини PCI
частота шини — 33,33 МГц или 66,66 МГц, передача синхронна;
разрядность шини — 32 или 64 бита, шина мультиплексована (адреса і данні передаються по тим самим лініях);
пікова пропускна здатність для 32-розрядного варіанта, що працює на частоті 33,33 МГц — 133 МБ в секунду;
адресний простір пам'яти — 32 бита (4 байта);
адресний простір портів вводу-виводу — 32 біта (4 байта);
конфігураційний адресний простір (для одной функции) 256 байт;
напруга 3,3 або 5 вольт.
[ред.]
Стандартні модификації PCI
Типи PCI-слотів
PCI 2.0 — перша версія базового стандарту, що одержала широке поширення, використалися як карти, так і слоти із сигнальною напругою тільки 5У. Пікова пропускна здатність — 133 МБ/с;
PCI 2.1-3.0 — відрізнялися від 2.0 можливістю одночасної роботи декількох bus-master пристроїв (т.зв. конкурентний режим), а також появою універсальних карт розширення, здатних працювати як в 5В, так и в 3.3В слотах (з частотою 33 и 66 МГц відповідно). Пікова пропускна здатність для 33 МГц — 133 МБ/с, а для 66 МГц — 266 МБ/с;
Версія 2.1 — робота з 3.3 У картами й наявність відповідних ліній живлення була опціональною;
Версія 2.2 — зроблені відповідно до цих стандартів карти розширення мають універсальний роз'єм і здатні працювати практично в усіх пізніших різновидах слотів шини PCI, а також, в деяких випадках, і в слотах 2.1;
Версія 2.3 — несумісна з картами PCІ 5 В, незважаючи на триваюче використання 32-бітних слотів з 5В-ключем. Карти розширення мають універсальний роз'єм, але не здатні працювати в 5 В-слотах ранніх версій(до 2.1 включно);
Версія 3.0 — завершує перехід на карти PCI 3.3 В, карти PCI 5 В більше не поддерживаются.
PCI 64 — розширення базового стандарту PCІ, що з'явилося у версії 2.1, що подвоює число ліній даних, і, отже, пропускну здатність. Cлот PCІ64 є подовженою версією звичайного PCІ-слота. Формально сумісність 32-бітних карт із 64-бітними слотами (за умови наявності загальної підтримуваної сигнальної напруги) повна, а сумісність 64-бітної карти з 32-бітним слотами є обмеженою (у кожному разі відбудеться втрата продуктивності). Працює на тактовій частоті 33 Мгц. Пікова пропускна здатність - 266 МБ/з;
Версія 1 — використовує слот PCI 64-біта 5В;
Версія 2 — використовує слот PCI 64-біта 3.3В;
PCI 66 — це PCI 64, що працює на тактовій частоті 66 МГЦ , використовує 3.3В-слоти, карти мають універсальний, або 3.3У форму-фактор. Пікова пропускна здатність — 533 МБ/с;
PCI 64/66 — комбінація PCI 64 и PCI 66, дозволяє почетверити швидкість передачі даних у порівнянні з базовим стандартом PCІ, і використає 64-бітні 3.3У слоти, сумісні тільки з універсальними й 3.3В 32-бітними картами розширення. Карти стандарту PCІ64/66 мають універсальний (що має обмежену сумісність із 32-бітними слотами) або 3.3У форму-фактор (останній варіант принципово не сполучимо з 32-бітними 33МГЦ слотами популярних стандартів). Пікова пропускна здатність - 533 МБ/з;
PCI-X — розширення PCІ64, для всіх варіантів шини існують наступні обмеження по кількості пристроїв, що підключають до кожної шини: 66МГЦ - 4, 100МГЦ - 2, 133МГЦ - 1 (або 2 якщо одне або обидва пристрої не перебувають на платах розширення, а вже інтегровані на одну плату разом з контролером), 266, 533 МГц и вище — 1;
Версія 1.0 — введено дві нові робочі частоти: 100 і 133 МГц, а також механізм роздільних транзакцій для поліпшення продуктивності при одночасній роботі декількох пристроїв. Як правило, назад сумісна з усіма 3.3 В і універсальними PCI-картами. Карти звичайно виконуються в 64-бітному 3.3 У форматі й мають обмежену зворотну сумісність зі слотами PCІ64/66, а деяких - в універсальному форматі й здатні працювати (хоча практичної цінності це майже не має) у звичайному PCІ 2.2/2.3. Пікова пропускна здатність - 1024 МБ/з;
Версія 2.0 - уведено дві нові робочі частоти: 266 й 533 МГЦ, а також корекція помилок парності при передачі даних (ECC). Розширює конфигураційний простір PCI до 4096 байт и допускає розщеплення на 4 незалежних 16-бітні шини, що застосовується винятково в що вбудовують і промислових системах, сигнальне напруга знижена до 1.5 В, але збережена зворотна сумісність рознімань із усіма картами, що використають сигнальну напругу 3.3 В. Пікова пропускна здатність — 4096 МБ/с;
Mini PCI — новий форм-фактор PCI 2.2 для використання переважно у ноутбуках;
Cardbus — PCMCIA форм-фактор для 32-бит, 33 МГц PCI;
CompactPCI — використовує модулі розміру Eurocard, що включають в PCI backplane;
PC/104-Plus — індустріальна шина, що використовує сигналізацію PCI з іншим роз'ємом;
PMC — PCI mezzanine card, мезонінна шина, відповідає стандарту IEEE P1386.1;
ATCA или AdvancedTCA — шина наступного покоління для телекомунікаційної індустрії.
[ред.]
Інші варіанти PCI
PCI Express (раніше відомий як 3GIO/Arapaho), новий послідовний інтерфейс, що використовує програмну модель PCІ, однак відрізняється продуктивнішим фізичним рівнем (використовуються LVDS і нові роз'єми).
Роз'єми 32-розрядної PCI на материнській платі
Роз'єми 64-розрядної PCI в Power Macintosh G4
Типи PCI-слотів
Слот PCI-Express 16x на материнській платі
